Bestand:Шевченко Тарас Скеля Монах.jpg

Шевченко_Тарас_Скеля_Монах.jpg(600 × 387 pixels, bestandsgrootte: 28 kB, MIME-type: image/jpeg)


Beschrijving

Taras Sjevtsjenko: Українська: Скеля Чернець

Қазақша: Мулла-таш

  (Wikidata search (Cirrus search) Wikidata query (SPARQL)  Create new Wikidata item based on this file)
Kunstenaar

Тарас Шевченко

Taras Sjevtsjenko  (1814–1861)  wikidata:Q134958 s:en:Author:Taras Hryhorovych Shevchenko q:en:Taras Shevchenko
 
Taras Sjevtsjenko
Aliassen
Geboren als: Тарас Григорьев сын Шевченко; pseudoniem: Кобзарь Дармограй; Taras Sevcenko; Taras Ševčenko; Taras Hryhorovyč Ševčenko; Taras Grigorovic Sevcenko; Taras Hryhorovyc Sevcenko; Taras Grigorovič Ševčenko; Taras Hryhorovytsj Sjevtsjenko
Beschrijving Oekraïens kunstschilder, dichter, antropoloog, kunstenaar, schrijver en toneelschrijver
Geboorte- en sterfdatum  Bewerk dit op Wikidata  Bewerk dit op Wikidata
Geboorte- en sterfplaats Moryntsi Sint-Petersburg
Actieve periode 1832 Bewerk dit op Wikidata
Bibliografische informatie
artist QS:P170,Q134958
Titel
Українська: Скеля Чернець
Қазақша: Мулла-таш
Beschrijving

Репродукується за копією, виконаною Бр. Залеським (розмір копії 16,9 × 29), яка знаходилася в альбомі, що зберігається в Державному музеї Т. Г. Шевченка (інв. № г — 112). На монтувальному аркуші альбома написано: Vue de Novopetrovsk sur la mer Caspienne par Zalesky


СКЕЛЯ ЧЕРНЕЦЬ — малюнок Шевченка, виконаний у трав. — жовт. 1853 на п-ві Мангишлак. Зберігається в Національному музеї у Варшаві.
Казахи називають скелю Мулла-таш (Чернець-камінь. Костенко А., Умірбаєв Е. Оживуть степи... Тарас Шевченко за Каспієм. К., 1977. С. 210— 212).
Бр. Залеський за аквареллю Шевченка виконав офорт, який разом із описом зображеної місцевості вмістив у своєму альб. Життя киргизьких степів: «Недалеко від Новопетровського рейду, на кам’янистому крутому березі моря, піднімається скеля Чернець в вісімдесят футів висотою, названа так через свою форму. Вона стоїть як кам’яний сторож пустелі, її оточують лише розкидані поодинці скелі, а біля підніжжя її вічно реве море. Мешканці укріплення, позбавлені протягом усієї зими будь-яких засобів сполучення з західним узбережжям Каспію і прагнучи дізнатися, що нового діється на білому світі, з приходом весни, як тільки зникне лід, що сковує море, вибираються на вершину Чернеця і з нетерпінням виглядають на обрії перше вітрило. Звідсіля вони легко його помітять, тому що Чернець панує над іншими скелями цього узбережжя, але ні одне судно, навіть маленький човен, не пристане до підніжжя скелі, так багато підводного каміння у водах довкола неї» (La vie des steppes Kirghises. Paris, 1865. Р. 45).

Бр. Залесьуий повідомляв А. Венгжиновського листом від 14 листоп. 1853: «Маю ще для тебе рисунки, мій Аркадію, того характеру, що й Циган, про продаж котрих буду тебе просити, але мушу їх затримати тут ще на пару тижнів». У наступному листі від 20 лют. 1854 Залеський уточнив: «На одному з цих малюнків маєш вид скелі, що називається Чернець, за декілька верстов від тієї фортеці, на другому — пристань Новопетровська, на третьому — тріо музичне в степу» (цит. за: Паламарчук Г. Матеріали до біографії Шевченка за листами Бр. Залеського // Питання шевченкознавства. К., 1958. Вип. 1. С. 122). Залеський затримав у себе ці твори для копіювання.
У листі від 5 лют. 1854 Шевченко йому написав: «Ще раз дякую тобі за копію Чернеця». Тоді малюнок скопіювала й О. Бутакова, як це видно з того ж листа Шевченка: «Олексію Івановичу побажай всіх благ від мене у його новому житті; подякуй йому за пам’ять про мене, а їй за копії з Чернеця».
Зробивши копію, Бр. Залеський надіслав оригінал А. Венгжиновському, що став першим власником акварелі. Шевченко в листі від 8 листоп. 1854 до Бр. Залеського писав: «...цілую тричі доброго Аркадія. Стосовно Чернеця напиши йому, щоб він не турбувався, гроші у мене поки що є».
Місцезнаходження та історію побутування акварелі з’ясувала Г. Паламарчук у ст. Находка в Польше (Огонек. 1961. № 11), Віднайдені шедеври (ЛУ. 1989. 9 берез.).
Тв.: ПЗТ: У 10 т. Т. 9. № 30 (копія Бр. Залеського).


Інша назва: Монах
Datum 1853
date QS:P571,+1853-00-00T00:00:00Z/9
Techniek waterverf
medium QS:P186,Q22915256
institution QS:P195,Q153306

Not on view

Національний музей у Варшаві. Не експонується
Inventarisnummer
Rys.Pol.2239
Referenties Maria Suchodolska, Irena Jakimowicz, Jadwiga Jaworska (1961). Rysunki z kolekcji J.I. Kraszewskiego w Muzeum Narodowym w Warszawie. Muzeum Narodowe w Warszawie, p. 217
Bron/fotograaf http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/description/330.html
Cameralocatie44° 34′ 45″ NB, 50° 17′ 00″ OL Kartographer map based on OpenStreetMap.Deze en andere afbeeldingen in: OpenStreetMapinfo

Licentie

Het tweedimensionale kunstwerk afgebeeld op deze afbeelding valt in het publiek domein omdat:
Public domain

Dit werk bevindt zich in het publiek domein in landen en gebieden waar de auteursrechttermijn het leven van de auteur plus 100 jaar of minder is.


Dit werk bevindt zich in het publiek domein in de Verenigde Staten omdat het gepubliceerd werd (of geregistreerd bij de U.S. Copyright Office) voor 1 januari 1929.

Reproducties van het werk kunnen ook worden beschouwd als publiek domein omdat ze geen oorspronkelijk karakter hebben. Dit geldt voor reproducties gemaakt in de Verenigde Staten (zie Bridgeman Art Library v. Corel Corp.), Duitsland en veel andere landen.

Bijschriften

Beschrijf in één regel wat dit bestand voorstelt

Items getoond in dit bestand

beeldt af

44°34'45.001"N, 50°16'59.995"E

Bestandsgeschiedenis

Klik op een datum/tijd om het bestand te zien zoals het destijds was.

Datum/tijdMiniatuurAfmetingenGebruikerOpmerking
huidige versie3 mrt 2007 17:36Miniatuurafbeelding voor de versie van 3 mrt 2007 17:36600 × 387 (28 kB)Albedo-ukr{{Information |Description=Taras Shevchenko - Monk "kliff", 1853 Папір, акварель. [Новопетровське укріплення]. [V-X 1853]. Офорт за малюнком Шевченка та опис зображеної місце

Dit bestand wordt op de volgende pagina gebruikt:

Globaal bestandsgebruik

Metadata